Адрибластин® (Adriblastin®)

Адрибластин ціна: 10 мг. — 288 руб.; 50 мг. — 738 руб.

Найменування препарату

Адрибластин — це протипухлинний лікарський препарат, який виходить з групи антрациклиновых антибіотиків.

  • Латинська назва: Adriblastin
  • Код АТХ: L01DB01
  • Діюча речовина: Доксорубіцин* (Doxorubicin*)
  • Виробник: Pfizer

Склад

Кожен флакон містить ліофілізований порошок для приготування розчину для ін’єкцій. В картонній пачці знаходиться 1 комплект, в який входить та розчинник (вода для ін’єкцій).

1 флакон містить 10 або 50 мг доксорубіцину гідрохлорид;

Допоміжні речовини:

  • лактоза;
  • метилпарабен;
  • вода для ін’єкцій в ампулах по 5 мл

Фармакологічна дія

Доксорубіцин — протипухлинний антибіотик, механізм дії якого полягає у зв’язуванні ДНК і придушенні синтезу нуклеїнових кислот, призупиняє мітотичну активність клітин і сприяє виникненню хромосомних аберацій. Препарат має високу протипухлинну та протіволейкозной активністю. Виділений з культури Streptomycces peucetius var. caesius.

Фармакокінетика

Розподіл

Початковий період напіввиведення становить близько 5 хвилин, що свідчить про швидкий розподіл доксорубіцину в тканинах; термінальний період напіввиведення коливається між 20 — 48 год. Зв’язок Доксорубіцину і його головного метаболіту, доксорубицинола, з білками плазми становить 74-76 % і не залежить від концентрації доксорубіцину в плазмі (до 1,1 мкг/мл).

Доксорубіцин не проникає через гематоенцефалічний бар’єр.

Метаболізм

Ферментативне відновлення в положенні 7 і розщеплення даунозаминового цукру призводить до утворення агліконів (частина молекули глікопротеїдів не містить вуглеводи), що супроводжується також утворенням вільних радикалів. Останні можуть обумовлювати кардіотоксичні ефекти доксорубіцину. Період напіввиведення доксорубицинола схожий з таким доксорубіцину. Співвідношення між AUC доксорубицинола і AUC доксорубицнна у порівнянні з доксорубіцином складає 0,4 — 0,6.

Виведення

Кліренс доксорубіцину здійснюється, в основному, шляхом метаболізму і екскреції з жовчю. Приблизно 40 % дози виводиться з жовчю протягом 5 днів. Тільки 5 — 12 % доксорубіцину і його метаболітів виявляється в сечі за той же період часу. Протягом 7 днів у вигляді доксорубицинола з сечею виводиться менше 3 % дози.

Системний кліренс доксорубіцину значно знижується у жінок з ожирінням, маса тіла яких становить більше 130% від оптимальної.

Фармакокінетика в особливих групах

Діти:

  • У дітей старше 2-х літнього віку кліренс докеорубицина перевищує такий у дорослих;
  • Кліренс у дітей молодше 2-х років наближається до значень кліренсу у дорослих.

Літні:

  • Корекції дози з урахуванням віку не потрібна.

Стать:

  • У чоловіків середній кліренс докеорубицина значно вище, ніж у жінок. Але слід звернути увагу, що термінальний період напіввиведення докеорубицина у чоловіків — більш тривалий у порівнянні з жінками. Наприклад, 54 і 35 год відповідно.

Раса

  • Вплив раси не вивчалося на фармакокінетику докеорубицина.

Порушення функції печінки

  • У пацієнтів з порушеною функцією печінки кліренс докеорубицина і доксорубицинола знижується.

Порушення функції нирок

  • Вплив функції нирок на фармакокінетику докеорубицина не вивчалося.

Показання до застосування

  1. гострий лімфобластний лейкоз;
  2. гострий мієлобластний лейкоз;
  3. хронічні лейкози;
  4. хвороба Ходжкіна та неходжкінська лімфома;
  5. множинна мієлома;
  6. остеогенна саркома;
  7. саркома Юінга Ходжки;
  8. саркома м’яких тканин;
  9. нейробластома;
  10. рабдоміосаркома;
  11. пухлина Вільмса;
  12. рак молочної залози;
  13. рак ендометрія;
  14. рак яєчників;
  15. герміногенні пухлини;
  16. рак передміхурової залози;
  17. перехідно-клітинний рак сечового міхура;
  18. рак легені;
  19. рак шлунка;
  20. первинний гепатоцелюлярний рак;
  21. рак голови і шиї;
  22. рак щитовидної залози.

Протипоказання

  1. вагітність і період годування груддю (є експериментальні дані про зниження життєздатності плоду);
  2. у випадку підвищеної чутливості до доксорубіцину або інших компонентів препарату, а також до інших антрациклинам і антрацендионам.

Внутрішньовенне введення протипоказане при:

  • стійкою мієлосупресії;
  • тяжких порушеннях функції печінки;
  • тяжкої серцевої недостатності та тяжких аритміях;
  • нещодавно перенесеному інфаркті міокарда;
  • попередньої терапії доксорубіцином;
  • даунорубицином;
  • эпирубицином;
  • идарубицином та/або іншими антрациклінами і антрацендионами в граничних сумарних дозах.

Введення в сечовий міхур протипоказане при:

  • інфекціях сечовивідних шляхів;
  • запаленні сечового міхура;
  • гематурії.

З особливою обережністю ставитися

  • Пацієнтам з факторами ризику розвитку кардіотоксичності;
  • пацієнтам, які раніше отримували інтенсивну хіміотерапію;
  • діти;
  • літні пацієнти;
  • пацієнти з ожирінням;
  • пацієнти з пухлинною інфільтрацією кісткового мозку (може знадобитися зниження стартових доз або збільшення інтервалів між дозами);
  • застосування у складі комбінованої протипухлинної терапії, а також у поєднанні з променевою або інший протипухлинною терапією;
  • пацієнти з порушенням функції печінки.

Дозування

Лікарський засіб застосовується внутрішньовенно, внутрипузырно або внутрішньоартеріально.

Швидкорозчинний медичний препарат Адрибластин може застосовуватися як у монотерапії, так і в поєднанні з іншими протипухлинними препаратами. У зв’язку з цим, при виборі доз і режиму введення препарату слід керуватися тими даними, які описані спеціальною літературою.

Відновлений розчин препарату рекомендується використовувати відразу після його приготування.

Внутрішньовенне введення

При монотерапії (використання в лікуванні одного лікарського препарату) рекомендована стандартна доза на цикл для дорослих — 60-90 мг/м2. Загальна доза препарату у розрахунку на цикл (кожні 3-4 тижні) може вводитися як одномоменно, так і розділеною на кілька введень, протягом 3 днів поспіль або в перший та восьмий дні циклу. Також застосовується щотижневий режим введення препарату в дозі 10-20 мг/м2. При застосуванні доксорубіцину в комбінації з іншими протипухлинними препаратами, що володіють схожою токсичністю, рекомендована доза на цикл становить 30-60 мг/м2.

Повторно вводити препарат можливо лише при повному зникненні всіх ознак токсичності (особливо шлунково-кишкової та гематологічної).

Для того, щоб зменшити ризик розвитку тромбозів і екстравазації Адрибластин швидкорозчинний рекомендується вводити через трубку системи для внутрішньовенної інфузії під час інфузії 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину декстрози. Тривалість інфузії повинна становити від 3 до 10 хвилин.

Сумарна доза доксорубіцину не повинна перевищувати 550 мг/м2.

Пацієнти, які раніше отримували променеву терапію на ділянку середостіння/перикардіальну область або брали інші кардіотоксичні препарати, при необхідності збільшення сумарної дози доксорубіцину понад 450 мг/м2, введення препарату слід проводити під суворим моніторингом функції серця.

Введення в сечовий міхур

Введення препарату в сечовий міхур необхідно для лікування поверхневих пухлин сечового міхура, а також як проведення профілактики для зниження ймовірності рецидиву після трансуретральной резекції. Не є підходящим для лікування інвазивних пухлин з пенетрацією в м’язову стінку сечового міхура введення в сечовий міхур.

Рекомендована доза для інсталяції — 30-50 мг в 25-50 мл 0.9% розчину натрію хлориду. При розвитку місцевої токсичності (хімічний цистит) дозу препарату необхідно розчинити в 50-100 мл 0.9% розчину натрію хлориду. Крапельне введення препарату (інстиляція) можна проводити з інтервалом від 1 тижня до 1 місяця.

Введення ліків пацієнту слід проводити з допомогою катетера, при цьому препарат повинен залишатися в сечовому міхурі протягом 1-2 год. Для того, щоб препарат рівномірно впливав на слизову сечового міхура, пацієнту під час інстиляції необхідно повертатися з боку на бік. А щоб уникнути надмірного розведення препарату сечею, пацієнт повинен бути попереджений про те, що йому не слід вживати рідину протягом 12 годин до інстиляції. В кінці інстиляції пацієнт повинен спорожнити сечовий міхур.

Внутрішньоартеріальне введення

Хворим на гепатоцелюлярний рак для забезпечення інтенсивного місцевого впливу при одночасному зменшенні загальної токсичної дії медичний препарат необхідно вводити внутрішньоартеріально в головну печінкову артерію в дозі — 30-150 мг/м2 з інтервалом від 3 тижнів до 3 місяців. Більш високі дози слід застосовувати тільки у випадках одночасного екстракорпорального виведення препарату. Більш низькі дози є придатними для введення доксорубіцину в поєднанні з иодированным маслом. Так як цей метод є потенційно небезпечною і може призвести до поширеного некрозу тканини, внутрішньоартеріальне введення повинні здійснювати тільки лікарі, які досконало володіють цією методикою.

Передозування

У випадки гострого передозування доксорубіцину, може виникнути розвиток тяжкої мієлосупресії (в основному лейкопенії і тромбоцитопенії), токсичних ефектів з боку ШКТ (в основному мукозит) і викликати гострі ураження серця.

Антидот до доксорубіцину досі пір не відомий.

У випадку передозування рекомендується симптоматична терапія.

Взаємодія

При застосуванні докеорубицина в комбінації з іншими цитотоксичними засобами можливо прояв адитивної токсичності, особливо щодо кісткового мозку/системи крові та шлунково-кишкового тракту. При застосуванні докеорубицина в комбінації з іншими потенційно кардиотоксическими хіміотерапевтичними засобами, а також серцево-судинними препаратами (наприклад, блокаторами кальцієвих каналів) необхідно контролювати функцію серця. Були описані випадки загострення геморагічного циститу, спричиненого циклофосфамідом, посилення гепатотоксичності 6-меркаптопурину. Доксорубіцин може посилювати викликане опроміненням токсична дія на міокард, слизові оболонки, шкіру та печінку. Зміни функції печінки, спричинені супутньою терапією, можуть вплинути на метаболізм, фармакокінетику, терапевтичну ефективність та/або токсичність докеорубицина.

Введення паклітакселу до докеорубицина може призвести до збільшення плазмових концентрацій докеорубицина і/або його метаболітів у плазмі. Цей ефект є мінімальним, коли доксорубіцин застосовують до паклітакселу.

Доксорубіцин не можна змішувати з іншими препаратами. Не слід допускати контакту з лужними розчинами, оскільки це може призвести до гідролізу докеорубицина. Із-за хімічної несумісності доксорубіцин не можна змішувати з гепарином (при змішуванні утворюється осад).

Умови і терміни зберігання

Список А. При температурі від +15°С до +25°С.
Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності

  • лиофилизата — 4 роки;
  • розчинник — 5 років.

Умови відпустки з аптек

Тільки за рецептом.